Щастя - це коли

От писав я колись щастя - це коли тебе розуміють. Красиво, ага. Але фігня. Щастя — це коли розумієш.

Щастя рухатись

Всі ми любимо помудрувати і пофілософствувати, коли трапляється така нагода. Цим я і займусь.

Щастя — це певний процес переживання приємних відчуттів, який має певну тривалість у часі. Часу у нас достатньо, залишилось набратись відчуттів. Найпростіші — їжа та секс. І перше, і друге. І побільше! Хтось скаже — музика, кіно, література. Теж піде. Або всіх перемогти і стати найпершим. Згоден. А якщо не вистачає відчуттів, куди всі біжать? Подорожі, ага. Хочеться ще гостріше? Будь ласка — лижі, сноуборд, серфінг, велосипед, мотоцикл і ще багато чого, не менш екстремального.

Всі ці відчуття об'єднуються однією простою штукою — це все РУХ. І переважно відчуття тим яскравіші, чим вища швидкість, чим більше світ навколо. Приємні відчуття можливі тільки у динаміці. Інакше навіть їжею можна було б насолоджуватись, просто поклавши шматочок до рота і завмерти від задоволення на півгодини. Але жодна людина так не робить — кожен кусає, жує, ковтає, бере ще. Рухається у цій ситуації та отримує масу приємних відчуттів. І тут не треба думати — природа дала шанс кожному, а далі, якщо хочете більше — намагайтесь самі.

Так до чого це я. До бордерів. А особливо до бордерів, які відвідують Протасів яр. А особливо до бордерів-дівчат. Які переважно сидять рядочками на схилі, лежать бо впали або підіймаються вгору. Реально ніразу не бачив як вони спускаються вниз. Так для чого тоді цей екстрим?

Провал особистих жахів

Веселіше всього спілкуватися з людьми, у яких у минулому величезний_бездонний_провал особистого жаху. Дівчата і хлопці з історією, як кажуть. Після якогось порогу психіка перебудовується і цинічна емпатія стає основною реакцією на проблеми і щастя. Трансформація через немислиме, ага. Це навіть не вогонь, вода та мідні труби, це щось ще. Інша категорія.

Після такого люди дуже гостро відчувають і переживають щастя "тут і зараз". Вміють цінувати його, вміють створювати його, впиратися заради цього і не кидати почате по дорозі. Тому що страшніше вже не буде. Вірніше, вони щоразу внутрішньо бояться, що буває і буде гірше, але загартування таке, що одним "гірше" більше, одним менше - вже нема різниці. Звичний жах.

З цим важко жити, але в той же час це створює легкість, легковажність саме через те, що розумієш, де межа. І наскільки до неї далеко. У повсякденному потоці життя до по-справжньому страшного не доберешся, тому стає простіше імпровізувати, грати й розважатися навіть у, здавалося б, найнедоречніших ситуаціях. Внутрішня свобода.

І крім гострої реакції на щастя такі люди дуже своєрідно реагують на справжні проблеми - моментально перемикаючись у режим вирішення проблем. Без рефлексії, без зовнішньої емпатії, без емоцій, без підлаштування під чужий стан, без зупинок. Зупинки будуть потім, спочатку рішення.

Щастя - це коли тебе розуміють

Коли жінки кажуть "Щастя - це коли тебе розуміють", вони, як правило, не договорюють. Так от, запам'ятайте: щастя - це коли тебе розуміють мовчки.