Раніше все здавалося просто. Приходить до тебе людина і говорить: хочеш сто тисяч доларів? Хочу, звісно, давайте–давайте. Хто ж відмовиться. Крутити носом у такому випадку — просто свинство. Ххе. А потім виявилось, окрім події є ще і контекст. Наприклад, тобі залишилося жити півроку, а до тебе приходить людина і каже: я тобі сто тисяч доларів, а ти за це повинен будеш щодня по 6 годин крутити динамо–машину у приміщенні без вікон. Або, скажімо, підходить до тебе людина в пустелі і говорить: хочеш сто тисяч доларів, але за умови, що їх не можна винести за межі пустелі? Ввічливе "дякую, нахуй" в цих випадках вже не здається таким безглуздим.
Ні до кого насправді не можна звертатись за порадою. Всі порадники або виправдовують власні рішення, або засуджують їх — залежно від настрою. Але зазвичай виправдовують, звісно. Ще задовго до мого питання кожен довів собі, що саме він чинив у житті правильно. Стара, товста і недоумкувата жінка, до кінця життя приречена поневірятися по психіатричних лікарнях, авторитетно навчала решту пацієнтів, що найголовніше — це весь час молитися Богу, як це робить вона, і вже тоді у них в житті точно все буде люкс.
© www.jovan.com.ua
вівторок, 1 квітня 2008 р.
Щоб все було люкс
