пʼятниця, 15 лютого 2008 р.

hope

Dear diary,
My dad says he won't be getting me an iPod today. I've lost all hope, I wish I was dead. Now I'm going all goth poser on his ass. I hate my life! Now I'm going to listen to my crappy Simple Plan CD's because my dad won't get me an iPod!




2007.12.25 я взяв листок паперу і написав 18 імен, які перші прийшли мені у голову. Для цих 18 людей я зробив 17 справжніх паперових новорічних листівок і кожну окремо підписав (omfg!). 16 горизонтальних і 1 вертикальна. 4 першим іменам відповідали найкрасивіші (на мою соуфакіноб'єктивну думку) листівки. 13 листівок я подарував. 4 листівки (новорічні!) я десь загубив на початку лютого. Зараз я спілкуюсь тільки з 1 людиною з цього списку. Їй випала єдина вертикальна листівка.

2+7+12+25+18+18+17+16+1+4+13+4+1=138.
Магія чисел: 138 - це останні цифри її номеру телефону.

Але вроджена інтуїція підштовхує мене не зупинятись на цьому. Якщо порахувати суму цифр її телефону вийде число 35 і ситуація заходить у глухий кут.
Але якщо порахувати суму цифр мого телефону вийде 37. А всім відомо, що 37 - це сума чисел наших днів народження.

Дві цифри не можуть брехати, це скаже вам будь-яка циганка. Тому ми швидко ідемо на цю сторінку. Поки вона відкривається дивимось на дату поста (15 лютого). 5-1=4. Натискаємо на відкритій сторінці Ctrl+F у віконечку пишемо "37" і натискаємо Enter 4 рази. Що ми бачимо? Правильно, ми бачимо 6/37 Paris. Поруч з 37 стоїть назва міста, куди ми збірались їхати. Що означає число 6 я поки не берусь стверджувати. Але однозначно це стосується місяців. Шостий місяць чи 6 місяців - я не знаю. Крім того, 6 тричі поспіль зустрічається у моєму номері телефону. Але про це наступного разу. Коло потихеньку замикається.