Дівчата взагалі смішні бувають. Ось, пам'ятаю, ходила одна: як побачить мене - обличчя цеглиною, погляд в горизонт, всі діла. Якщо привітатись - тікає. Ну, тіпа, я не її смаку. Мені взагалі на її смак чесно кажучи пофіг, але спостерігати цікаво. Нормальна жінка знайде спосіб сказати "ні", залишаючись хорошою та вихованою. А ця, судячи з усього, в черзі за красою стояла, мозок на здачу дали. Ну, спостерігаю за життям тваринок: з одним хлопчиком посиділа, з іншим кави випила - але явно не складаються у неї якось стосунки.
Багато чи мало хлопчиків пройшло, але дивлюсь - посміхається, погладом проводжає. І я посміхаюсь у відповідь, оскільки крутиться на язику: "Ну що, дорогенька, дотанцювалась? Дійшла черга до лисих товстих старікашек?".
Але не скажу, звісно. Нормальний чоловік знайде спосіб сказати "ні", залишаючись хорошим та вихованим, ага.
субота, 13 жовтня 2007 р.
Вниз сходами
