Как жить?!

"Как жить настоящим и радоваться тому, что есть, если при этом знаешь, что причиняешь боль другим?!" - питає одна дівчинка.

Якщо ви приносите біль, колупаючись у живій людині розпеченими щипцями, не переслідуючи при цьому благородних медичних цілей, то це, звісно, погано. Якщо ж ви вважаєте, що приносите біль самим фактом свого існування - то ви переоцінюєте свою роль у всесвіті. Це, знаєте, приємна для вашого самолюбства омана. Особливо враховуючи велику кількість цих самих інших. Ви не повірите, але міліарди людей прекрасно перенесли цю непереносиму драму. Так, не приємно усвідомлювати, що ці інші будуть/вже абсолютно щасливі і без вас. Але це так. Краще припиніть солити їх рани і крутитись слоном у посудній крамниці. І зробіть когось щасливим, для різноманітності.

"это все хорошо,что нужно наслаждаться моментами и жить как бы одним днем, НО и ИМХО задумываться о будущем надо,обязательно,иначе это как -то получается...." - вважає інша дівчинка.

Що характерно, навіщо замислювати про майбутнє - невідомо. Просто треба. Сісти і думати. Напружено і трагічно. Так от, розповідаю, навіщо це треба. Це потрібно для того, щоб, коли це майбутнє настане, сісти і плакати на тему "Боже, яка ж я була дурна і просрала кращі роки!". Ось так, в роздумах і сльозах життя і пройде. Непомітно.