Юля, коли заходила до мене в гості, зазирнула до моєї кімнати і сказала з повагою: «Все ж таки, ти, Йоване, чесна людина».
Я дійсно дуже чесна людина. У мене дійсно бардак у кімнаті. Будь-яка людина, яка потрапила до мене у гості, легко могла переконатись у тому, що я не люблю прибирати. І що у мене багато рослин і на дверях написана історія одного, здавалось би, невдалого візиту Катрін. Я ніколи не брешу, якщо мова йде не про роботу. Про роботу я теж не дуже брешу, але говорю обережно, так, щоб ніхто не зрозумів, зробив я її або не зробив.
Але якщо я написав, що я впав на роликах і не можу рухатись, то я дійсно впав і дійсно не можу рухатись. Якщо мене заарештувала міліція, то вона мене насправді заарештувала. Я не белетрист, і у мене дуже мало фантазії. Я не в змозі придумати навіть простого сюжету з неіснуючого життя, і це дуже добре, тому що інакше я давно заробив би собі величезну кількість грошей, став би пити якісь неприродні напої і досить швидко б врізав дуба від якоїсь невідомої хвороби.
© www.jovan.com.ua
