Всі ми любимо помудрувати і пофілософствувати, коли трапляється така нагода. Цим я і займусь.
Щастя — це певний процес переживання приємних відчуттів, який має певну тривалість у часі. Часу у нас достатньо, залишилось набратись відчуттів. Найпростіші — їжа та секс. І перше, і друге. І побільше! Хтось скаже — музика, кіно, література. Теж піде. Або всіх перемогти і стати найпершим. Згоден. А якщо не вистачає відчуттів, куди всі біжать? Подорожі, ага. Хочеться ще гостріше? Будь ласка — лижі, сноуборд, серфінг, велосипед, мотоцикл і ще багато чого, не менш екстремального.
Всі ці відчуття об'єднуються однією простою штукою — це все РУХ. І переважно відчуття тим яскравіші, чим вища швидкість, чим більше світ навколо. Приємні відчуття можливі тільки у динаміці. Інакше навіть їжею можна було б насолоджуватись, просто поклавши шматочок до рота і завмерти від задоволення на півгодини. Але жодна людина так не робить — кожен кусає, жує, ковтає, бере ще. Рухається у цій ситуації та отримує масу приємних відчуттів. І тут не треба думати — природа дала шанс кожному, а далі, якщо хочете більше — намагайтесь самі.
Так до чого це я. До бордерів. А особливо до бордерів, які відвідують Протасів яр. А особливо до бордерів-дівчат. Які переважно сидять рядочками на схилі, лежать бо впали або підіймаються вгору. Реально ніразу не бачив як вони спускаються вниз. Так для чого тоді цей екстрим?
