Школа

Мені здається, що саме у шкільні роки формуються стереотипи і моделі поведінки, які в майбутньому впливають на нас та нашу діяльність. При чому, багато з них - негативно. Для себе я зміг визначити наступні проблеми, які заважають нам бути більш ефективними:

1. Відсутність командної роботи
Школа не дає нам досвіду командної роботи. Виступив організатором колективного розуму - отримай двійку (а як жеж брейн штормінг?). Таким чином, як мені здається, школа виховує одинаків. В реальному житті і в роботі, комунікації надзвичайно важливі. За умов поділу праці без сторонніх консультацій ну ніяк не обійтись. Досить важко уявити собі ефективну роботу компанії, яка не використовує чужі напрацювання та досвід.

2. Спеціалізація
По суті, цей пункт перегукується з попереднім. Спеціалізація у школі практично відсутня. Наскільки я пам'ятаю, ставлення до учня, у якого по всім предметам четвірки, було набагато кращим, ніж в учня у якого по кільком предметам були п'ятірки, а по іншим - тріки-двійки. Всіх під одну лінійку, і не важливо, що при цьому можна загубити талант.

3. Обмеження у часі
У всіх свої особливості. Різні люди працюють ефективно у різний час - є сови, є жайворонки. Для школи ця грань відсутня. Вчишся? Будь ласкавий, прийди о 8-й - піди в 15:00. Результат? Проблеми з успішністю.

Є багато людей, які можуть ефективно працювати тільки у другій половині дня або вночі. Вони пішли з постійної роботи на фріланс і задоволені життям і відчувають себе більш ніж комфортно. А що скажуть у школі? Правильно - лінивий і соня.

4. Тиск авторитету
Наскільки я пам'ятаю, нав'язування думки викладача - абсолютно нормальна практика у школі. Очевидно, що вона відбиває будь-яке бажання думати і формувати свою точку зору. Скільки людей, які бояться висловити свої думки начальству. Навіть у випадку, коли їм відома проблема і методи її рішення. Директору видніше. Або інша ситуація, коли є проблема, але рішення для неї не зовсім очевидне. В подібних випадках багато хто вибере змовчати, маючи страх отримати відповідь - "Знайшли проблему - так вирішуйте її".

5. Помилятись не можна
У школі з цим все досить просто. Помилився - отримай ніжчу оцінку. Коли я тільки починав працювати - панічно боявся помилитись. Зараз я помічаю, що дуже багатьох конфліктів можна було уникнути, якби у людей не було цього страху. І якби були розвинуті навички ідентифікації проблем. І не було б розповсюдженого рефлексу "згрібати сміття під килим". Не помітили, ну і добре. Не помиляється той, хто нічого не робить. Коли робиш помилку - пост фактум, намагаєшся розібратись у її причинах. Ти радієш їй, так як набув додатковий досвід.

6. Робота над помилками
Один з найкорисніших методів - шкода, що йому приділяється так мало уваги. Хоч всім відомо, що розумний вчиться на чужих помилках, але є один нюанс. Існує чітка грань між поняттями "знати" і "усвідомлювати". Знати - це мати інформацію відносно чогось, а усвідомлювати - це коли інформація підставляється у загальну картину світу. Усвідомлення може прийти тільки в результаті власного досвіду. Тобто про чужі помилки ти можеш знати, але поки не відчуєш їх вплив на собі - особливої цінності вони практично не несуть.

Є сумніви? Приклад: на питання чи хочете ви мати здорових дітей, я певен, всі дадуть ствердну відповідь - "Звісно я хочу щоб мої діти були здоровими". Що потрібно для цього? Це так само знають всі: висипатись, вести активний спосіб життя, намагатись уникати стресів, не курити, не зловживати кавою та алкоголем і так далі. Але от тільки уникати стресів починають зазвичай після зривів або інфарктів, споживання кави скорочується після початку проблем із серцем, і про заняття спортом задумуються серйозно тилькі після початку проблем із здоров'ям. Не всі, звісно, але більшість - це точно. Ось вона - різниця між знанням і усвідомленням. Грім не вдарить - дурний не перехреститься.

7. Допоможіть мені визначитись
Ось вона - головна мета для школи. Не випустити стадо клонів із заданим багажем знань. А допомогти людям, в один із найважчих періодів їх життя, визначитись. Визначитись, адаптуватись, знайти своє місце. Мені, наприклад (як я зараз розумію), не вистачало введення у психологію та основ комунікації. Риторики, може бути. Але замість допомоги ми отримуємо тиск і спробу загнати у рамки.

До того ж, крім допомоги у самовизначенні, школа мала б давати навики отримання знань. Не зубріння, яке відмінно працює на короткостроковий результат, при чому як у школі так і у ВНЗ, а саме отримання знань. Ось так.