Дорогі ви мої! Бажаю вам щастя, здоров'я, кохання, сонечки ви мої! Хай все у вас получається, милі ви мої!
В канун нового 2009-го року дозвольте принести вам мої найщиріші вітання. Хай сніжинки радісно кружляють за вашими вікнами. Хай ялиночки тішать вас своїми нарядами. Хай Дідусь Мороз не забуде залишити вам файних подарунків. Хай шампанське грає у ваших бокалах!
З Новим роком! З Новим щастям!
Обіймаю вас.
Ще кілька картинок на blog.JOVAN.com.ua
© www.jovan.com.ua
P.S. Подарунки будуть, але трохи пізніше ;)
P.P.S. Привітання з 2008 роком було таким.
середа, 31 грудня 2008 р.
2009
вівторок, 25 листопада 2008 р.
понеділок, 3 листопада 2008 р.
пʼятниця, 31 жовтня 2008 р.
четвер, 30 жовтня 2008 р.
Real friends
Кльово було б взяти десять гарних, добрих, дотепних та цікавих людей і прив'язати їх у підвалі до батареї. А потім, коли сумно і нудно, заходити до них, спілкуватись про всяке, жартувати і сміятись. І одразу на душі буде так добре, спокійно. А по дорозі додому в голові буде приємно крутитись думка: "Ех, як кльово, все таки, мати справжніх друзів!"
© www.jovan.com.ua
неділя, 12 жовтня 2008 р.
Vitali Klitschko def. Samuel Peter
Самюель Пітер протримався 12 раундів, перш ніж його вдалось вивести на ринг.
Видно, як за рукавичкою Самюель посміхається.
пʼятниця, 10 жовтня 2008 р.
четвер, 2 жовтня 2008 р.
вівторок, 16 вересня 2008 р.
понеділок, 1 вересня 2008 р.
Please, make summer last forever
All I wanna do
Is sit here on my balcony
And think about you and me
And how happy we could be
Soundtrack and little bigger picture at blog.JOVAN.com.ua
четвер, 28 серпня 2008 р.
понеділок, 25 серпня 2008 р.
середа, 13 серпня 2008 р.
субота, 9 серпня 2008 р.
– Коханий, не засинай одразу...
— Коханий, не засинай одразу. Добре? Не люблю, коли після сексу відразу засинають.
— Добре
— А сьогодні 4 з половиною місяці, як ми знайомі!
— Прекрасно! Сходимо завтра відзначимо.
— А у тебе бувало, щоб ТАКА ось любов і так швидко?
— Ні. Не пам'ятаю вірніше.
— Значить було. Ммм. а у мене — ні! У мене вперше таке. Слухай, а твоя попередня Наталка, вона тебе відразу полюбила?
— Якраз через 2 дні почала чесати про любов.
— Брехала, сто відсотків!!!
— Чому? Ти у перший почала.
— НУ НЕВЖЕ ТИ НЕ ВІДЧУВАЄШ РІЗНИЦЮ!!! У мене це ПОЧУТТЯ, а вона просто по вухам проїхатись.
— Так. Ти права.
— Або ти мені не віриш?
— Вірю.
— Ну звичайно! Я так і знала. Їй повірив, а мені — ні! І груди у неї краще і закінчила вона Шевченка!
— Могилянку.
— Ах, тварюка, ти пам'ятаєш, що вона закінчила?! Любиш її досі??
— Ми вчилися разом.
— Ну і що? Хіба мало з ким я вчилася, я ж не говорю про них.
— Спи.
— Не можу. Вона стоятиме між нами завжди.
— Ти у сто разів краще і я з тобою, а не з нею.
— З жалості. Кому потрібна тьолка з такою сракою, як у мене.
— У тебе нормальна срака.
— ЩО ОЗНАЧАЄ «НОРМАЛЬНА»???? Хуйова – значить! Лицемірна тварюка! Все дрочиш на свою Наталочку??!
Він узяв подушку, акуратно накрив їй голову і різко натиснув. Повернувся на правий бік і заснув.
— Говорив мені тато, відразу засинай.
Жінки люблять, коли говорять про них і часто кажуть «Люблю». У чоловіків склад розуму трохи інший. Коли часто говориш «люблю» — це слово знецінюється. Втрачається зв'язок з самим почуттям. Причому, у першу чергу — знецінюється для самого себе. Чоловіки прагнуть казати це слово цілком серйозно, намагаючись висловити саме це — любов. А не просто щоб зробити приємне. У чоловіків слово — це справа. За слово і відповісти можна — і потрібно. А коли «люблю» стає тільки словом — починає нудити від самого себе.
© www.jovan.com.ua
пʼятниця, 1 серпня 2008 р.
четвер, 24 липня 2008 р.
вівторок, 8 липня 2008 р.
середа, 2 липня 2008 р.
plagiarism
When writing an article attacking plagiarism, do not copy from someone else's work.
Я не знаю хто автор цього фото, але коли я побачив цю світлину, мені захотілось бути на місці хлопця. Вийшло, звісно, гірше ніж у автора бо спішили, бо дощ, бо треба було одночасно фотографувати і торгувати в кадрі. І я ще можу знайти мільйон причин як себе виправдати, але прям зараз дуже хочеться їсти)
© www.jovan.com.ua
пʼятниця, 20 червня 2008 р.
Тиша
Мовчання у блозі зовсім не означає мовчання в реальному житті. Часу і подій у мене було досхочу. Але руки не піднімались щось написати. Тому що думки розбігались як таргани на кухні, коли вмикають світло. Писати про те, що спричинило таке тривале мовчання я не маю ані часу, ані бажання. Кому треба і так все знають.
© www.jovan.com.ua
четвер, 29 травня 2008 р.
Будильник
Я ставлю будильник на півдругу ночі, щоб не пропустити сон. По звуку відриваюсь від справ і відправляюсь у ліжко.
© www.jovan.com.ua
четвер, 22 травня 2008 р.
...
Померла людина.
(Я зараз заплачу, ви не лякайтесь)
Померла раптово, прикро. А перша фотографія, яка знайшлась, залишилась з паспорта. Мало того — цифрова. Все як завжди. Провали у світлі. Жирні темні контури по силуету. Подушкоподібне обличчя через короткий фокус. Повна відсутність дрібних деталей. Офіціозно-переляканий вираз обличчя.
І ніби є інші фотографії. Їх багато різних. Ось він, за Тетянкою, примружився. Це на рибалці тоді у жовтні. А тут групова фотографія випускників. Так, його трішки Микола затулив. Там так мало місця було. І фотограф поспішав. А це ми розведення мостів у СПб ходили дивитись. Онде, на задньому плані — Петропавлівка, бачите? Не бачите? Але це Петропавлівка! А тут вони у Єгипет їздили. Ну, обличчя, правда в тіні. Вони хотіли сфотографувати піраміду. А це на дачі він увечері виходив покурити. На ньому така шапка смішна була. Шапку прибрати можна? У нього тут такий погляд хороший. Ну, і відблиски на окулярах прибрати. І всі ці стопки домашніх альбомів не можуть допомогти.
А іноді просто немає сил розбирати ці фотографії. Тому що не віриться, що його немає. Не віриться, що все це — тепер буде тільки в спогадах. І тоді "на допомогу" приходить фотографія на паспорт. Найочевидніший засіб. Я не пам'ятаю, вкотре я роблю це зараз. Просто не хочу пам'ятати.
Фотографуйтесь у хорошій студії з усмішкою на обличчі! Фотографуйтесь, поки ви молоді і здорові! Фотографуйтесь, коли вам є, що висловити у погляді, для тих родичів і друзів, які залишаться після вас. Фотографуйтесь і кладіть фотографію на видне місце. Тому що буде гірко і боляче наспіх гортати тремтячими пальцями альбом, коли ще не віриться, що все у минулому.
© www.jovan.com.ua
пʼятниця, 16 травня 2008 р.
четвер, 15 травня 2008 р.
I have a lot of secrets, but i never lie
Юля, коли заходила до мене в гості, зазирнула до моєї кімнати і сказала з повагою: «Все ж таки, ти, Йоване, чесна людина».
Я дійсно дуже чесна людина. У мене дійсно бардак у кімнаті. Будь-яка людина, яка потрапила до мене у гості, легко могла переконатись у тому, що я не люблю прибирати. І що у мене багато рослин і на дверях написана історія одного, здавалось би, невдалого візиту Катрін. Я ніколи не брешу, якщо мова йде не про роботу. Про роботу я теж не дуже брешу, але говорю обережно, так, щоб ніхто не зрозумів, зробив я її або не зробив.
Але якщо я написав, що я впав на роликах і не можу рухатись, то я дійсно впав і дійсно не можу рухатись. Якщо мене заарештувала міліція, то вона мене насправді заарештувала. Я не белетрист, і у мене дуже мало фантазії. Я не в змозі придумати навіть простого сюжету з неіснуючого життя, і це дуже добре, тому що інакше я давно заробив би собі величезну кількість грошей, став би пити якісь неприродні напої і досить швидко б врізав дуба від якоїсь невідомої хвороби.
© www.jovan.com.ua
вівторок, 13 травня 2008 р.
Окремо
Коли ви розходитесь. Коли ви, вже не тримаючись за руки, йдете абикуди і знаєте, що йдете нарізно, окремо, не дивлячись один на одного, і все вже вирішено. Все вже ясно і вже нічого не буде. Нічого навіть сподіватися. А на що тут сподіватися? І навіть не важливо, хто винен. Хоч і так ясно хто. Адже в таких речах завжди хтось винен. Звісно ж. Адже просто так ніхто не розходиться. Розходяться завдяки чиїйсь провині. Розходяться тому, що хтось не так поводився і знав чудово, що не так поводиться, і говорилось не раз: «Не роби так. А якщо будеш так поводитись, ми обов'язково розійдемось». І ось — що за людина! — не послухалась, і поводилась погано або робила те, що робити було не треба, і не робила того, що треба, і вона, звісно ж, винна, і з'ясовувати нічого. Адже можна було просто робити те, що просили, і не робити те, чого просили не робити. Так от все це вже неважливо.
І ось ви йдете, опустивши голови, а назустріч, як навмисне, веселі пари з дітьми, у вальсі, у менуеті, у па-де-де, з повітряними кульками, з бубликами, з імбирними пряниками на стрічках, з надувними кругами через плече, з міських ярмарків, в літні кінотеатри або в зоопарк з цукровою ватою, сміються, пускають мильні бульбашки і вкриваються літнім рум'янцем, ластовинням.
І так прикро. Можна ж було як вони. Дочекатись, дотерпіти, дотягнути. Народити дітей, накупити їм свистків повну жменю і дерев'яного коника, ходити парками по суботах і радіти життю. Але це вже неважливо. Це все не про вас. Ви ж розійшлись. Ви тепер поодинці. Вільні, окремі, легкі.
І ось ви йдете, поодинці, і знаєте, що йдете нарізно, не тримаючись за руки, і все вже вирішено. Все вже ясно. І проходите повз кафе, в яке колись мріяли зайти. Адже хтось з вас говорив: «Яке миле кафе! Ми обов'язково з тобою туди сходимо, там подають морозиво в цукрових стаканчиках із справжньою малиною». І все було не до того, не до морозива і не до малини. А зараз, адже ви вже розійшлись, і вже поодинці і навіть не важливо, хто в цьому винен, і розбиратися нічого. І ви йдете повз те саме кафе, і так погано. І сумно.
Прикро. І така нелюбов до того, хто це говорив. І навіщо було це говорити? Адже й так і не зайшли. А зараз що? Тепер не буде у нас ніколи ані цього кафе, ані цієї малини. А адже ти обіцяла! Як ти могла? Я хочу, я хочу, щоб це було. Неначе монтажник вирізав злими ножицями найулюбленіший шматочок з нашого з тобою фільму, той, який мені дуже подобався: ми сидимо у вуличному кафе, на іспанських стільцях з підібганими ніжками, я сміюсь, замастившись у малиновий сік, а ти тримаєш край моєї сорочки і просиш сіль. Неначе сіль допомагає від малинових плям.
Так от це вже неважливо. Цього не буде і не було.
© www.jovan.com.ua
пʼятниця, 9 травня 2008 р.
Останній шанс
Всі хороші дівчатка схильні давати хлопчикам останній шанс, коли справа пахне смаженим.
Як правило, при цьому хлопчик не обізнаний про те, що у нього, бідненького, останній шанс.
Останній шанс буває тимчасовим і контентний.
Тимчасовий — це коли хороша дівчинка говорить собі:
— Бля, все це сумно, ах, як все це сумно. У нас так змінились взаємини. Ось раніше ми трахались при першій нагоді, а зараз ні. Раніше я у нього була улюбленою дівчинкою, а зараз — хз. Він мені не подзвонив знову, хоча обіцяв. Сонечко, як ти міг?! І того разу не подзвонив. І минулої середи наїбав. Далі йде внутрішній монолог на 40 хвилин, направлений на «сонечко», в процесі якого хороша дівчинка самопідбодрюється. Вона взагалі вірить в хороше. У неї Передчуття та Інтуїція. Їм вона вірить більше, ніж фактам. Як результат — вона вирішує дати нашому герою ще один останній шанс. Визначає час. Наприклад:
— Я почекаю до понеділка, потім пошлю його нахуй.
Я не знаю жодної хорошої дівчинки, яка б в понеділок зробила це. У неї начисто вивітрюється з голови понеділок, тому що до дня Х вона впадає у страшний жахливий жах, що цей тип їй так і не подзвонив. Далі вона готова чекати до другого пришестя, лише б він подзвонив. Або приїхав. Або прояснив нарешті "незрозумілу" ситуацію, яка триває вже (підставте ваш час). При цьому менше всього вона хоче справжніх прояснень. Вона хоче казки.
Контентний останній шанс залежить від змісту казки. Якщо наш хлопчик чувак заповзятливий і всі баби у нього тарифікуються, казку він наший дівчинці забезпечить. Рясно застосовуючи «зай», «киця» і «сонечко». Казка зазвичай буває з трагічним відтінком. Після чого наша хороша девочка — вона ж хороша! — починає його не просто жаліти і прощати. Вона починає карати себе, що не розгледіла у близькій їй, загалом, людині (ну ще б! після всього що було в ліжку — невже не близький?) зародок трагедії.
Караючись і поплакавши світлими сльозами над його «Зайчику, я ж тебе люблю!», а також прошепотівши «Хай у нього все буде добре, боже, я тебе прошу». Наша дівчинка через якийсь час з'ясовує, що хлопчик знову злився. Тоді дівчинка дає йому контентний останній шанс. Ледве чутні залишки здорового глузду підказують їй, що не може чоловік тижнями і місяцями «не могти» з нею бути. Особливо хороші дівчатка рахунок ведуть на півріччя. Так, по півроку чекають. Коли розсмокчеться його трагедія. «Хай він відійде від цього — говорить собі така дівчинка. Ну насправді, не може ж він під час цього (подію підставте самі) хотіти зі мною трахатись або поїхати на пікнік!»
Може. Відповідально, на особистому досвіді заявляю, що коли чоловік вас хоче, він вас може під час хоч чого завгодно. І не тому що він такий цинічний, а просто якщо він хоче з вами бути, ви для нього ресурс, звідки він візьме сили пережити будь-яку трагедію, депресію, невдачу і обвал на біржі. А також приповзти без сил після страшного робочого дня і трохи перепочити у ваших обіймах. Тому якщо навіть він зараз раптово намалювався з небуття, то швидше за все на тій стороні йому чомусь не дають. Втім, це тимчасово. Та дівчинка теж, як пити дати, хороша. Тому він як з'явився, так і зникне. Бо ім'я їм легіон.
Ну гаразд.
Тепер ще декілька ознак того, що ви будучи по вуха у лайні граєте «хорошу дівчинку».
1) Ви вживаєте слово «здається» (я відчуваю).
Мені здається, він, все ж таки, мене любить.
Мені здається, що він ніде не знайде таку як я.
Мені здається, це справжнє.
Мені здається, що він мене розуміє.
Мені здається, він зайнятий, тому...
Що відбувається насправді? Насправді ви, мадмуазель, не працює з фактами. Ви працюєте з власною інтерпретацією.
Чим загрожує?
Як мінімум, якщо ви особливо вперті, вам загрожує дізнатися правду від сторонніх людей. «Бачила твого в машині з якоюсь бабою. Вони цілувались».
Якщо ви після цього, добре поплакавши, скажете собі: «мені все-таки здається, що у нас все ще буде добре», то ви хронічно хороша дівчинка. Таких дівчаток лікують кувалдою: «Твій одружується в наступну суботу» (реальний приклад з життя).
2) Ви вживаєте словосполучення «лише він»:
Тільки він міг так мене зрозуміти
Тільки з ним у мене був такий секс
Тільки він так любив мою кішку
Що відбувається насправді? Насправді ви, мадмуазель, не бачили реальної людини. Ви маєте справу з власною ідеалізацією.
Чим загрожує?
За ідеалізацію когось чогось життя боляче б'є по голові. Насправді потім виявиться, що так само про нього може сказати будь-яка з його подруг. І кішок він любить усіх, а не тільки вашу. І секс у вас з наступним парубком може бути краще. І не розумів він вас жодного разу, навіть не міг запам'ятати, скільки ложок цукру вам класти до кави. І що ви, чорт забирай, не п'єте каву взагалі.
3) Ви сама собі говорите «ну гаразд»:
Ну гаразд, я ще почекаю.
Ну гаразд, якщо він не може, так що ж
Ну гаразд, йому зараз гірше ніж мені
Що відбувається? Ви боїтеся і відчуваєте власне безсилля.
Чим загрожує?
Зіпсованими стосунками з самою собою. Що, внутрішній голос жодного разу вам не сказав правди? У таких випадках він зазвичай верещить: я більше так не хочу! я не подобаюся собі навіть в дзеркалі! я не відчуваю більше себе бажаною, потрібною, коханою, зроби з цим хоч щось!
І якщо ви його почуєте, ви говорите останню, найстрашнішу фразу дійсно хорошої дівчинки:
4) Я все одно не можу нічого з цим зробити
Чим загрожує?
Зробить він з вами. Він поганий хлопчик. Він може. Він вже зробив. Він бачить, що ви на все готові. Ох, як нудно мати справу з людиною, яка на все готова!
Отже, якщо ви дали вашому поганому хлопчикові багато останніх-передостанніх шансів, час зачиняти крамничку. Якщо ви невиліковно хороша дівчинка, ви його про це повідомите. Напишіть йому або подзвоніть, і ви побачите, що буде — читай спочатку. Погані дівчатка не вважають потрібними витрачати на це час і сили.
© www.jovan.com.ua
четвер, 1 травня 2008 р.
понеділок, 21 квітня 2008 р.
Льотчики
Він за професією був льотчиком полярної авіації, а за покликанням - жартівником. Першоквітневі розіграші видавав чи не щодня.
Перлиною цих розіграшів став репортаж, опублікований десь на Крайній Півночі газетярем, який летів на Діксон на літаку нашого льотчика і поцікавився, навіщо половина лайнера забита кубами пресованого сіна. Справжнє пояснення було простим і нудним. На острові знаходилася корова. Вона давала молоко дітлахам полярників і потребувала раціону, відмінного від ягелю. Але журналіст отримав шанс прославитися сенсацією. Від льотчика він дізнався, що на Діксоні знайшли живого мамонта, проте не можуть його ні на чому переправити на велику землю. Вирішили пустити стародавню тварину своїм ходом. Авіатори, у свою чергу, повинні забезпечити худобину провіантом по шляху проходження: скинути в тундрі в'язанки сіна через рівні проміжки. Це має націлити мамонта у потрібному напрямку.
З обслуговування пасажирських маршрутів цього льотчика зняли зі скандалом, за супер-жорстокий жарт. Під час рейсу він кілька разів виходив в салон і через ілюмінатор за кріслом якогось солідного пасажира уважно оглядав крило. На здивовані погляди відповідав заспокійливими жестами - мовляв, все гаразд. Але потім пасажир не витримав і за допомогою усного спілкування спробував з'ясувати причини такої уваги до одного з крил. Льотчик довірливо показав на проміжок між крилом і закрилками і попросив уважно за ним стежити: якщо "ось на стільки" розшириться, одразу ж бігти в кабіну і повідомити. При заході на посадку з пасажиром трапився серцевий напад.
© www.jovan.com.ua
четвер, 17 квітня 2008 р.
Неприємності
Знаєте, іноді люди говорять "у мене неприємності. у мене проблеми, у мене ситуація важка, не можу дати раду". А їх обов'язково починають заспокоювати: "Тримай хвіст пістолетом, не ний, keep face, все буде добре, посміхнися!" Знаєте, чому їм так відповідають? Щоб не псували настрій своїми кислими пиками. Еґоїзм, і нічого більш.
Тривалі стосунки
Завжди приємно зустрічати людей, які володіють такою ж спостережливістю і здатністю чути предмети. "Підемо до мене?" - запропонував я одного разу дівчині, з якою був знайомий зовсім недавно. "А у тебе прибрано?" - запитала вона. "Взагалі-то не дуже" - зізнався я. "Тоді підемо" - відповіла дівчина і поклала запальничку у сумочку. На початку її реакція була дивною для мене, але по дорозі я зрозумів, що ідеальний порядок, зважаючи на нетривалість нашого знайомства, був би для неї образливий, оскільки видавав вульгарні наміри на її рахунок.
Як загальний безлад зближує людей, так і предмети в процесі поломки перестають бути нам байдужими. Наприклад, мій мобільний не мінявся у мене останні 4 роки. Тачскрін барахлить, скролл не крутиться, а кнопки треба натискати так ніби від цього залежить чиєсь життя. Але я не хочу собі новий телефон до того моменту, поки цей остаточно не здохне.
Адже мобільний для мене - навіть не домашня тварина, це партнер, близький друг. У нас з ним була велика кількість прямо-таки інтимних моментів (я кажу не про те, що по молодості він серйозно намагався займатися моєю сексуальною освітою). Якщо я опишу всі відчуття, які мене переповнюють, коли я намагаюсь обома руками натиснути мініатюрну кнопку С (щоб вона таки виконала потрібну функцію), розповіді Коельо про точку G видадуться керівництвом по лікувальній фізкультурі. Якщо я постараюся передати ту увагу і ніжність, з якими я торкаюсь подушечками пальців сенсорного екрану, делікатність горобця Лесбії, описана Катуллом, буде здаватися ведмедячими танцями.
Мораль: речі не просто люблять нас, вони здатні на тривалі стосунки.
понеділок, 14 квітня 2008 р.
четвер, 3 квітня 2008 р.
Моногамність
— Ты верный, в смысле моногамный?
— Скоріше однозадачний.
— А какая разница?
— Вірний – це від високої моралі, мабуть. А у мене ресурсів не вистачає у закоханому стані помічати інших жінок.
© www.jovan.com.ua
вівторок, 1 квітня 2008 р.
Щоб все було люкс
Раніше все здавалося просто. Приходить до тебе людина і говорить: хочеш сто тисяч доларів? Хочу, звісно, давайте–давайте. Хто ж відмовиться. Крутити носом у такому випадку — просто свинство. Ххе. А потім виявилось, окрім події є ще і контекст. Наприклад, тобі залишилося жити півроку, а до тебе приходить людина і каже: я тобі сто тисяч доларів, а ти за це повинен будеш щодня по 6 годин крутити динамо–машину у приміщенні без вікон. Або, скажімо, підходить до тебе людина в пустелі і говорить: хочеш сто тисяч доларів, але за умови, що їх не можна винести за межі пустелі? Ввічливе "дякую, нахуй" в цих випадках вже не здається таким безглуздим.
Ні до кого насправді не можна звертатись за порадою. Всі порадники або виправдовують власні рішення, або засуджують їх — залежно від настрою. Але зазвичай виправдовують, звісно. Ще задовго до мого питання кожен довів собі, що саме він чинив у житті правильно. Стара, товста і недоумкувата жінка, до кінця життя приречена поневірятися по психіатричних лікарнях, авторитетно навчала решту пацієнтів, що найголовніше — це весь час молитися Богу, як це робить вона, і вже тоді у них в житті точно все буде люкс.
© www.jovan.com.ua
четвер, 27 березня 2008 р.
Холодний душ
Я не мазохіст, але зранку приймаю холодний душ. Це прекрасний початок дня, оскільки потім вже точно не буде нічого гіршого.
© www.jovan.com.ua
середа, 26 березня 2008 р.
Winter strikes back
Сижу и мечтаю: "Эх-ма!
Вот бы опять зима!
Чтобы снежок присыпал
Улицы и дома,
Чтобы из туч завеса,
Холод щипал за нос,
Чтобы пришёл из леса
Дедушка Дед Мороз.
Я бы сказал: - Это,
Если тебе не лень,
Сделай нам, деда, лето?!
А не вот эту хрень!"
More at blog.JOVAN.com.ua
© www.jovan.com.ua
неділя, 23 березня 2008 р.
Цифрова і плівкова фотографія
Знаєте, яка різниця між плівкою і цифровою фотографією? Знімати - це все одно що ходити по канату. Коли знімаєш на плівку - канат натягнутий високо-високо. Брякнешся так брякнешся по-справжньому. У цифровій фотографії канат лежить на підлозі.
пʼятниця, 14 березня 2008 р.
субота, 8 березня 2008 р.
субота, 1 березня 2008 р.
Radio jovan
З першим днем весни відкрилось маленьке онлайн-радіо. Радіо без реклами, нудних розмов та передозування попси. Маю надію всім сподобається.
пʼятниця, 29 лютого 2008 р.
Хуй
Щоб остаточно закріпити за собою гламурний та пафосний образ, публікую ряд відкоригованих приказок і народних мудростей:
мистецтво вимагає хуй.
менше знаєш - міцніше хуй.
не страшний чорт, як його хуй.
богу богове, а кесарю - хуй.
у здоровому тілі - здоровий хуй.
буде і на нашій вулиці хуй.
де тонко, там і хуй.
дружба дружбою, а служба хуй.
знає кішка, чиє м'ясо хуй.
і хочеться, і хуй.
який піп, такий і хуй.
не мала баба клопоту, купила баба хуй.
не місце красить людину, а людина хуй.
обіцяного три роки хуй.
риба шукає де глибше, а людина - де хуй.
і сміх, і хуй.
мілиє бранятся — тільки хуй.
не у бров, а в хуй.
у семи няньок дитя без хуя.
муж і жена - один хуй.
і вівці цілі, і вовку хуй.
по вусам текло і в рот хуй.
який же русскій не любить хуй.
запрєтний хуй сладок.
лєті-лєті лєпєсток через північ на хуй.
мал хуй да дорог.
Весілля!
Величезне весілля на 300 людей. Після урочистої церемонії, вже під час святкування, новоспечений чоловік піднявся на подіум і підійшов до мікрофону, щоб зачитати промову перед гостями. Сказав, що хотів би подякувати всім за те, що вони приїхали і за підтримку під час весілля, особливо тих, хто приїхав здалеку. Спеціально хотів би подякувати сім'ї та родичам нареченої за те, що вони зібрались, і батька нареченої за організацію такого шикарного весілля.
Хотів подякувати всім за подарунки і за все, що вони зробили, і сказав, що для кожного приготував спеціальний подарунок виключно від себе. Тому під сидінням кожного стільця він приклеїв конверт. Сказав, що це подарунок для кожного і попросив, що всі розкрили конверти.
В кожному конверті був знімок розміром 10*15, який представляв статевий акт друга (свідка) нареченого та самої нареченої. Наречений підозрював їх і найняв приватного детектива, щоб за пару тижнів до весілля той провів розслідування.
Потім наречений ще хвилину постояв на подіумі, спостерігаючи за реакцією, після чого повернувся до свідка і сказав: fuck u, і повернувшись до нареченої повторив: fuck u, а після повернувся до шокованих гостей: Я звідси валю. І вийшов. У найближчий понеділок він подав на розлучення.
У той час як більшість пар після отримання такої інформації негайно розірвали будь-які стосунки, цей чоловік холоднокровно пройшов всю підготовку до весілля і через саму церемонію. Його помста вилилась у наступне: батьки нареченої заплатили купу грошей за свято для 300 гостей. Він повідомив всіх запрошених про те, що сталось, плюс у кожного залишилось фото на згадку. Але найважливіша штука - це те, що він зіпсував репутацію нареченої та свідка на очах у всіх друзів, рідних та сім'ї. Повний склад: батьки, брати, сестри, племінники і так далі.
вівторок, 26 лютого 2008 р.
Треба боятись дівчат
От я вам кажу: дівчат треба боятись. Серйозно.
Особливо тих, які симпатичні і дуже(!) майстерно прикидаються, що ти їм подобаєшся.
Потім можливо вони запросять або покличуть і вийде так, що ти опинишся з ними у одному ліжку зовсім голий і ви проведете здавалось (довірливому та наївному простачку) чудову ніч. А потім з'ясується, що всі свої оргазми вона симулювала. Це новий вид шахрайства.
Треба бути пильним, слухайте що я вам кажу.
понеділок, 25 лютого 2008 р.
Ранковий секс
— Моя дівчина у захваті від ранкового сексу. Весь день після цього вона у хорошому гуморі.
— Прикро, що коли у неї секс ти вже на роботі.
середа, 20 лютого 2008 р.
вівторок, 19 лютого 2008 р.
Щастя - це коли
От писав я колись щастя - це коли тебе розуміють. Красиво, ага. Але фігня. Щастя — це коли розумієш.
пʼятниця, 15 лютого 2008 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)
