Новий рік - це сумне свято. Коли закінчується витрачений дарма рік, і починається новий, такий самий безглуздий рік. Орди п'яних ідіотів беззв'язно кричать на все горло, не підозрюючи наскільки жалюгідне їх життя.
- Ваааау!
- Ууууооооооу!
- Буееегкхх!
Люди дають обіцянки схуднути, покинути шкідливі звички та жити краще тільки для того, щоб три місяці потому забути про обіцянки з'їдаючи п'яте відерце шоколадного морозива, випльовуючи чергову легеню, сплачуючи аліменти.
- Йобаний рак! Треба зробити пару затяжок.
Дівчата кадрять хлопців, які їм навіть не подобаються, просто заради того, щоб не бути на самоті коли годинник проб'є дванадцять, щоб було з ким поцілуватись і на мить прикинутись що вони не самотні.
- Я крут, детка.
- *А при такому світлі він не такий огидний*
Релігіозні фанатики вилазять на вулиці, щоб розповсюджувати свої урбаністичні вчення.
- Якщо ви помолитесь, він прийде!
- Якщо ви побудуєте це, вони прийдуть!
- Якщо ви відсосете у мене, я прийду!
У наступному новому році зустрічайте новий рік як Йован. Трохи дешевого віскі, дешева стриптизерка і стара рушниця.
- Якщо хтось з цих святкуючих мудаків спробує зайти до мене, я рознесу їх тупі голови.
Вдало відсвяткувати, дєтішкі.
понеділок, 31 грудня 2007 р.
2008
понеділок, 24 грудня 2007 р.
Група швидкого реагування
Милі дівчата!
Майже у всіх вас є чоловіки. Або бойфренди. Ну або залицяльники. Це саме ті люди, яким ви можете з повним правом влаштовувати істерики, висувати претензії й займатися іншими міжстатевими збоченнями. Вони вас для цього і вибрали собі у половинки, щоб реагувати на всі ваші закиди. Все інше людство, повірте, від цих ваших закидів далеко не у захваті. Не треба дивуватися, це нормально. Моногамія для того і придумана, щоб жінка на законних підставах могла трахати мозок не більш ніж одному чоловікові за раз. Що ви даєте цьому чоловікові натомість - ваша особиста справа. Однак якщо ви намагаєтесь приставати з цим до людини, яка вам не чоловік, не бойфренд, не родич, і нічого вам не винен - не дивуйтесь, будь ласка, якщо зворотня реакція буде не такою гламурною, як вам би хотілось.
вівторок, 18 грудня 2007 р.
Дєтка
От коли ти сидиш вся така млосна, нога на ногу, із сигареткою, у червоному манікюрі, вилиці лисніють герленом, шия пахне діором, сидиш, сиш ти, сучка, і скаржишся якійсь смертельно втомленій від власних проблем людині на якусь свою хєрь, в стилі того, що у тебе сексу 2 місяці не було, або натхнення не було півроку, або у тебе параноя, і тобі здається, що всі навкруги тебе обманюють. У мене вже мізки закипають, чим більше про це думаю, тим менше розумію, я... - і очі робиш такі круглі-круглі, от так, ага, вони в тебе завжди робляться круглі на слові "я", як у миші яка какає, ще б, це ж найважливіше слово! Отож, уявила б ти, що людина, з якою ти розмовляєш, дві години тому довідалась, що у неї неоперабельний рак, і ще нікому навіть не сказала про це, тому що не знає як, просто дивиться на тебе і киває і думає: Боже мій, про що вона? що вона несе? Мені б її проблеми. От що ця людина думає.
Ти, звісно, забула ту ніч, коли ти лежала на газоні під зірками, виглядаючи, коли ж, ну коли нарешті під'їде автомобіль, з якого вийде той, хто повинен тебе захистити, лежала, ховаючи від світла руки і обличчя, там, у кущах, молячи Бога, щоб не попастися нікому на очі раніше, ніж під'їде автомобіль. Коли твоє серце билося так голосно, що вуха закладало, скажи, ти думала про якусь прокляту хєрь типу натхнення, або загробного життя, ти думала взагалі про щось?.. Якщо ти не пам'ятаєш, я скажу тобі, ти не думала; не знаю, що там із твоєю безсмертною душею, але в ті хвилини в тебе було тільки тіло, яке хотіло жити, і вмовляти його було дарма, воно б не повелося ні на які твої роздуми, воно хотіло діяти саме, і тільки так, як необхідно, щоб не здохнути. Ні, ми не будемо зараз давати Фінчера, не будемо виймати тебе із твого затишного красивого маленького світу і поміщати в умови смертельної небезпеки, щоб трошки тебе осмикнути і освіжити. Просто щоразу, коли тобі захочеться поскаржитися, подумай про ту людину, що дві години тому довідалась, що хвора, чорт забирай, така хвора, як тобі і не снилося, і от вона сидить, мовчить, дихає - і не може надихатись.
понеділок, 10 грудня 2007 р.
Well, if it wasn't love, it was a lot like it
Jovan, this is your life. You can't wait for it to just to get you up on your feet.
Традиційне
От варто мені скорчити навчену життєвим досвідом фізіономію, як життя потужним піздюлєм відправляє мене в невідоме. І я лечу орлом назустріч казці, приречено посипаючи послідом землю.
Наприклад, сформувався у мене якийсь стереотип романтичних стосунків. Ну, знаєте, сором'язливий погляд, розмови ні про що начебто - але по душам. Дивне бажання бути разом і неможливість насититися спілкуванням, потім перший поцілунок і все таке.
Дні через три безперервних розкриттів нових обріїв чоловічих можливостей і способів жіночої гостинності в затуманений гормонами мозок починає стукатися гидке слово "робота". Подивившись один на одного, ви вирішуєте "та ну її в жопу", перетворюєте рішення в життя, потім по телефону плетете начальству щось про страшне захворювання ("яке передається статевим шляхом" - підказує співучасник) або сімейні обставини.
Похід у ресторан з метою відзначити урочисту подію натикається на хронічну неможливість вбратись, оскільки миттєво знову роздягають. Тому замовляється піцца, і урочиста подія відзначається повторенням урочистої події.
Зрештою пожежа пристрасті вщухає. Вона, звичайно, влаштовує істерику "треба було використовувати контрацептиви!" - але не дуже щиро, оскільки вона хоче прожити з ним все життя і не проти мати від нього дітей. Він її втішає, як може, тільки збільшуючи своїми втіхами ймовірність появи потомства. Вона, тим часом, запиває піццу шампанським, чисто по-жіночому думаючи, що до затримки вона не вагітна, а після - фіг їй чого наллють.
Ну, далі починається побут і притирка характерами: кава у постіль і биття посуду, купівля дивана і підрахунок тестових смужок, "я їду до мами" і похід за прокладками в 6 годин ранку в суботу. У когось складається, у когось - ні.
Виявляється, буває зовсім інакше.
На першому місці у неї робота. Але, оскільки працювати 24х7, нажаль, непристойно, залишаються вечори й вихідні. У вільний час гармонічна особистість займається фитнесом, магазинами, спілкуванням із друзями та іншим світським життям.
Іноді, десь раз на два тижні, розклад дає збій - і отут на допомогу приходить Парубок. Читачі можуть запитати: "А що він всі два тижні робив?". Розповідаю: для того, щоб Парубок не нудьгував, його треба зайняти якоюсь корисною роботою. Наприклад, будівництвом родинного гнізда за містом. Це заодно знімає питання теми розмови. Її привозять на будівництво, де вона й повідомляє, що підлога нерівна, таджики неголені, раковина жахлива, а клумба буде тут.
Ні, ви не подумайте - секс теж буває. Іноді. У презервативі, звісно. Навіть у двох - щоб не порвався. І до яєць изолентой примотати - щоб не зіскочив. Мінєт буває за видатні заслуги в будівництві гнізда (спльовує, звісно - що за дурне питання?!).
Отут повинна піти строга мораль і глибинні висновки. Але моралі у всьому цьому нема, а висновки я, мабуть, робити не хочу.
неділя, 9 грудня 2007 р.
Провал особистих жахів
Веселіше всього спілкуватися з людьми, у яких у минулому величезний_бездонний_провал особистого жаху. Дівчата і хлопці з історією, як кажуть. Після якогось порогу психіка перебудовується і цинічна емпатія стає основною реакцією на проблеми і щастя. Трансформація через немислиме, ага. Це навіть не вогонь, вода та мідні труби, це щось ще. Інша категорія.
Після такого люди дуже гостро відчувають і переживають щастя "тут і зараз". Вміють цінувати його, вміють створювати його, впиратися заради цього і не кидати почате по дорозі. Тому що страшніше вже не буде. Вірніше, вони щоразу внутрішньо бояться, що буває і буде гірше, але загартування таке, що одним "гірше" більше, одним менше - вже нема різниці. Звичний жах.
З цим важко жити, але в той же час це створює легкість, легковажність саме через те, що розумієш, де межа. І наскільки до неї далеко. У повсякденному потоці життя до по-справжньому страшного не доберешся, тому стає простіше імпровізувати, грати й розважатися навіть у, здавалося б, найнедоречніших ситуаціях. Внутрішня свобода.
І крім гострої реакції на щастя такі люди дуже своєрідно реагують на справжні проблеми - моментально перемикаючись у режим вирішення проблем. Без рефлексії, без зовнішньої емпатії, без емоцій, без підлаштування під чужий стан, без зупинок. Зупинки будуть потім, спочатку рішення.
Виправдання
Ворог не вірить виправданням. Друг їх не потребує. Відповідно - виправдання не мають сенсу.
четвер, 6 грудня 2007 р.
вівторок, 4 грудня 2007 р.
Хіхікають та чешуться
Попросив двох таких, що чесалися й хіхікали з лекції — простими зауваженнями заспокоїти не вдалося, а хвилі йдуть по всій аудиторії. Панянки закопилили губи, сидять. Вибачте, кажуть. Ні, відповідаю, вибачатися не треба, просто беріть речі й на вихід.
Вийшли, намагаючись зображати потерпілих від тоталітарного режиму. Що цікаво: прізвищ не питаю, санкцій не обіцяю, просто хочу помірної тиші на лекції, на першому ж занятті кажу, що всі невідкладні справи можна обговорювати в коридорі, але вигнання навіть тими, хто лекцію ігнорує, сприймається як покарання. Що за механізм тут працює?
А тим хто залишився, я тихим, зовсім спокійним голосом сказав:
— Маю надію, це був перший і останній раз, коли мені довелося так зробити, але роблю я це не сумніваючись. Повернемося до лекції.
Одностайно повернулись, треба сказати.
Я люблю кожну клітинку твого тіла. Шкода, що я не вірус
— Клітини тіла повністю, на всі 100 відсотків, оновлюються кожен місяць. Ми весь час змінюємось. Ось, навіть прямо зараз! — і він підніс близько-близько до її очей свою красиву руку. — Все, що ти знаєш про мене — не більше, ніж твої ж спогади.
Ищу уродливого дебила для создания отчаянного положения
Зараз можна все — і ранній секс, і секс до шлюбу, і дітей ростити нерозписаними — так на здоров'я, оточуючі не те, що не дорікнуть, а й просто не помітять навіть. Це просто супер. Але фігня ж у тому, що оскільки зараз «Можна все», кожна дівчина змушена встановлювати правила для себе самої. Звідси так багато різних наївних питань у різні журнали, так багато чудових постів у щоденниках: дівчата просто намагаються зрозуміти, а що взагалі — «норма», на які поняття їм орієнтуватись? Як знайомитись, що називається «побаченням», хто за що повинен платити, коли можна починати трахатись, а коли — жити разом? Ці запитання мучать мільйони дівчат.
Правил немає. А без правил дівчата отримали не свободу, замість свободи їм підсунули невизначеність. Ніхто не розуміє — що добре, що погано, а що нормально. Орієнтуватись можна лише на гламурні журнали, але ж ми чудово знаємо, які нещасні в особистому житті авторки вигадують усяку дурницю в гламур, на серіали або на тих, хто живе по сусідству, а вони найчастіше прикрашають дійсність або іноді, навпаки, прибіднюються, щоб ніхто не заздрив.
І що найсмішніше — під час відсутності правил, якщо щось відбувається не так, як хотілось, майже всі дівчата чомусь завжди вважають, що вони самі винні. Тобто, як би вони не кричали, що «Мужики — козли!», але в глибині душі кожна вважає, що це вона щось недогледіла і недоробила.
А насправді — хоч чоло розбийте, дівчата, все одно взаємини завжди контролює чоловік. Тому що навіть якщо жінка тепер сама знайомиться із чоловіком, сама платить за себе на побаченнях, сама вирішує коли й з ким трахатись, і стверджує, що це дає їй відчуття свободи, відчуття сили, відчуття влади над чоловіками, насправді контролю над взаєминами в неї зараз менше, ніж було колись. Просто тому, що не існує ніяких правил, і саме чоловік контролює стосунки простим вибором «Подзвонити — не подзвонити», контролює «Приїхати — не приїхати» і, врешті-решт, «Як назвати те, що у нас з тобою» — це теж контролює чоловік, саме тому, що немає ніяких загальноприйнятих норм і правил у взаєминах.
Починайте створювати нову норму, нові правила того, що «добре». Не для чоловіків — боже збав. Роздуми на тему «Яким повинен бути чоловік, щоб я звернула на нього увагу» — ця справа для гламурних дівчат, щось типу «Якого кольору повинен бути героїн, щоб я на нього підсіла», ні, звісно, не для чоловіків потрібні ці нові правила, чоловіків і так влаштовує те, що зараз відбувається. Візьміть на себе обов'язок розписати нові правила для тих, кому їх зараз до відчаю не вистачає — для жінок. Я давно зрозумів, що правила не позбавляють людину свободи, саме правила свободу як раз і створюють.
Самі або з кимось разом, але головне — твердо й безаппеляційно, візьміться прямо по пунктах писати щось типу — «У кожної дівчини повинно бути мінімум п'ять пар трусів!», «Давати потрібно на третьому побаченні!». Щось в стилі «Передаємо сигнали точного часу». У жодному разі я не маю на увазі давати поради, типу «Усім треба прокидатись о восьмій!» Поради давати нерозумно, для такої дурниці у нас «Космополітан» та «Наталі» є, а потрібно просто й легко фіксувати нову норму.
Нехай інші обурюються «Як можна заздалегідь сказати, кому коли давати?» Ніхто не каже, що правила не можна порушувати, хто дає на першому побаченні або не дає до п'ятого — теж молодці, але правила повинні бути, щоб будь-яка дівчина могла глянути до вас у блог і прочитати, що є таке, що «нормально», і що початок шостого сигналу знову хоч чомусь відповідає.
Повірте, як тільки буде задана нова норма для дівчат, ситуація поступово почне виправлятись.
понеділок, 3 грудня 2007 р.
середа, 28 листопада 2007 р.
Спілкування
Існує всього два способи спілкуватись: без кінця з'ясовувати стосунки, яких нема, і без кінця замовчувати стосунки, які є.
пʼятниця, 23 листопада 2007 р.
Час можна тільки витрачати
Цікаво подивитись на всі предмети у своєму домі з точки зору часу.
Наприклад холодильник сповільнює час для продуктів. Міксер - навпаки, прискорює час для них.
Ліжко - це тимчасова пастка. Тільки лягли і кілька годин часу зникли.
Сміттєпровід - це чорна діра у часі. Ніколи не побачиш жодного пакету, який щоразу старанно зав'язуєш.
Замок не закриває квартиру, він страхує ваш будинок кількістю часу, який треба буде витратити злодію.
Телевізор - це взагалі машина часу. Час, вбитий біля телевізора - це не метафора. Тільки старанно вбитий час можна розмножувати практично без втрати якості. Законсервовані півтори години часу.
А відеомагнітофон - це можливість самому вибирати свій старанно відібраний запас консервів часу.
пʼятниця, 16 листопада 2007 р.
середа, 14 листопада 2007 р.
пʼятниця, 9 листопада 2007 р.
вівторок, 30 жовтня 2007 р.
понеділок, 29 жовтня 2007 р.
Осіння криза
Ну от реально щороку!
Як осінь, так купа людей на вулиці ходить у соплях.
Причому, це не нежить у більшості випадків. Більша частина бідак чмихає носом від жалості до себе: тому що наближається зима, а постійного партнера у них дотепер немає.
Зима — це ж такий час, коли мороз, і на побачення особливо не побігаєш. Але навіть якщо й викинеш гроші на якесь кафе, то розвести партнера на перший секс набагато важче. Ну просто тому, що у дівчат під джинсами некрасиві товсті колготки і теплі штани, які вони спочатку так старанно ховають, і на багатьох чоловіках теж якісь кальсони, у яких нестерпно важко почуватись мачо.
Що це значить? Це значить, що організм підказує: якщо не хочеш зимувати на самоті, то у тебе зараз лишився останній шанс знайти когось, щоб потім не морозити сраку, а спокійно приходити в теплу квартиру і, зручно влаштувавшись на дивані, дивитись удвох кіно, попиваючи гарячий чай з яблучним варенням.
Якщо організм таке підказує, то протистояти йому неможливо. Під будь-яким приводом ноги самі несуть людей кудись, де блукають романтично налаштовані дівчата-хлопці з обов'язковими фотоапаратами (кльовий привід — клацнути когось серед барвистих осінніх фарб, або вже у розпачі — серед сірих оголених гілок, а потім обмінятися електропоштами, ну, чисто фотки переслати). Мужики, які їдуть у справах на автомобілях, припиняють пукати у салоні, й навіть курити, оскільки раптом на наступному повороті саме його Таврію чекає принцеса з піднятою рукою. Пасажирки маршруток, які раніше сідали на передні сидіння, тепер надають перевагу салону і, заходячи, вибирають, щоправда, поки ще прискіпливо, з ким би поруч сісти, уявляючи кількість різких поворотів на маршруті до її будинку.
Ну, словом, осінь. Ви зрозуміли.
Жнива.
От. Жнива. Це значить — не спати, намагатись щосили ледве не цілодобово, згадуючи всі здобуті за літо знайомства, навіть найдурніші і даремні, вишукувати будь-які пристойні причини, щоб ще раз подзвонити тому, кого, може, не бачив кілька років, зайвий раз прочесати однокласників і зареєструватись на черговому сайті знайомств, ну чисто із цікавості, словом жати-жати-жати, косити-косити-косити все, що колись посіяв. Уважно придивлятись навкруги і прислухатись до себе: чи не клацне?
І з кожним днем чоловіки насідають все агресивніше, жінки все слабше відпираються, тому що час йде, і теплі колготки не в коробці на антресолі, а про всяк випадок лежать у шафі, щоправда, поки ще у нижній шухляді.
Але.
Варто пам'ятати, що саме через те, що часу залишилось не так багато, підлий організм може помилитись. Підлий організм може клацнути так, що ви потім всю зиму замість того, щоб затишно влаштовуватись удвох під теплою ковдрою, будете сидіти біля вікна, чесати голову (сраку — опціонально), дивуючись «Як це я так влетів(-ла)?» і чекати на весну, щоб скоріше все переграти по-новому.
Отже, кілька порад дівчатам, які можуть стати у нагоді.
Перше.
Дівчата, якщо восени раптом на всіх вулицях активізувалися різні причепи, і навіть у метро, варто тільки пчихнути, як із сусіднього вагону починають проштовхуватись чоловіки, щоб сказати вам «Наздоров'я!» — не ведіться і не приймайте це на свій рахунок. Це сезонне. Хоча, для вірності варто глянути, чи не розійшлась ззаду спідниця по шву.
Друге.
Дівчата, якщо ви зустріли хлопчика (опціонально — іншу дівчинку), від якого у вас перехоплює подих і все завмирає усередині, не засмучуйтесь і не приймайте це на власний рахунок. Це сезонне. Хоча, для вірності варто глянути, чи не розійшлась у нього блискавка на штанях.
У випадку, якщо у чоловіка не розстібнута ширінка, приготуйтесь діяти (зберись, ганчірко!). Але запам'ятаєте найголовніше: не слухайте нічиїх рад (окрім моїх!). Просто так відпускати чоловіка з метеликами аж ніяк не можна — що б на це з не казали колеги, подружки, батьки, брати-сестри, чоловік і навіть сам лікар Комаровський. Запам'ятайте, Комаровський не приїде до вас зимового вечора пити чай з яблучним варенням і обійматись. Гарантій, що чоловік з метеликами обов'язково прийде до вас на чай, теж немає, але відчуття «Який же ж він гад!» набагато краще за відчуття «Яка ж я дура!». Принаймні взимку.
Третє.
Прислухайтесь до себе і спробуйте зрозуміти — чому у вас перехоплює подих при вигляді саме цього хлопчика. Це важливо.
Тому що надалі вам обов'язково треба буде старанно затикати ту щілинку, через яку у ваше нестійке дівоче серце пробирається дурман. Затикати принаймні доти, доки хлопчик не буде надійно взятий у руки. Коли хлочик зранку штовхає вас ліктем у бік і каже: «Пиздєць, ми проспали...» — виходить, нарешті, прийшов час випускати метеликів на волю хоч всією зграєю. Але до того часу метелики у животі — це ваша слабість, вони будуть заважати вам рулити ситуацію в потрібну сторону.
Четверте.
Придивіться до його очей. Очі обов'язково повинні бути трохи нахабні. Згадаєте школу — як всі не могли всидіти на стільці, як задирали руки "Ну викличте мене, викличте мене, ну будь ласка!", як рвалися відповідати, коли вчитель запитував домашні завдання. Такі йорзанья не цікаві - це трієчники, що випадково вивчили урок, щоб виправити отриману двійку. Або двієчники, що не вивчили нічого, але тягнучі руки тому що всі тягнуть, а в натовпі завжди менше шансів, що викличуть. Ні, такі не цікаві, навіть якщо від них у животі цілі махаони (хоча, пам'ятаєте, я чесно попереджав - не слухайте нічиїх рад). Очі повинні бути нахабними, якими (пам'ятаєте?) дивився на вчителя відмінник, що сидить на першій парті і руку ніколи не тягнув, тому що він знав - у нього і так тверда четвертна п'ятірка, а то й річна.
Отут, до речі, важливо не переплутати - такі ж нахабні очі були й у двієчника із задньої парти. Йому теж усе було пофіг, викличуть-не викличуть, тому що він твердо знав: двійку у чверті йому однаково не поставлять, трійка йому гарантована. Саме з такими очима знайомляться одружені чоловіки.
П'яте.
Не затягуйте далеке знайомство. Швидко переходьте до ближнього. Уточнюю: я не маю на увазі, що треба відразу вставати раком прямо в магазині, де Ви тільки що зустрілися. Ні.
Це значить, що якщо Вас просто пре від одного тільки погляду на чоловіка, то час працює проти Вас. Просто тому, що чим менше Ви про нього знаєте, тим більше самі фантазуєте. Чим довше про нього думаєте, тим сильніше себе накручуєте. Може вийти таке, що зрештою з'ясується - серед метеликів, що мерехтять у Вас у животі, від нього - реально тільки пара жалюгідних метеликів, а те й один великий тарган, інше все Ви собі придумали самі. А при ближньому знайомстві все дуже швидко стане на свої місця, і Ви вже почнете хоч трошки думати головою. Ну й головне, звичайно, затягуючи знайомство з одним кандидатом, Ви гаєте час, що і без того, нагадаю, біжить ой як швидко. Втім, не приймайте це на свій рахунок, це сезонне.
Шосте.
Як би Ви до своїх відчуттів не прислухалися, що б Ви не говорили собі по третьому пункту, типу, "Ах, він блакитноокий блондин!", але чоловік повинен бути насамперед чоловіком. Швидкий перехід знайомства в ближнє дозволить Вам переконатися, що впевнена постава, твердий голос і рішучі жести - це не напускне, це від душі.
Запрошуючи чоловіка в гості, варто підготуватися, і я не маю на увазі голити ноги.
Підготувати треба квартиру.
Якщо у Вас у коридорі вішалка, треба її на час зняти із шурупів і приліпити до стінки на слабенький двосторонній скотч. У коридор біля вхідних дверей поставити стопку книг. У ванній розкрутити змішувач так, щоб він починав протікати при найменшому повороті вентиля. На кухні на край холодильника поставити склянку (яку не шкода), і до половини налити її водою, а ще краще молоком. Ну так Ви самі краще знаєте свою квартиру, розберетеся, що робити.
І приготуйтеся дізнатись правду про свого чоловіка з метеликами.
Спостерігайте за тим, що він буде робити.
От він входить до квартири, повертається, щоб закрити двері, і чіпляє на підлогу стопку із книгами - по всьому коридорі розсипаються листочки. Ви мовчите і спостерігаєте.
Він вішає свій "ну зовсім як у Нео" плащ на вішалку - і вона обвалюється разом з усіма Вашими капелюшками. Стисніть зуби і мовчіть. Спостерігайте.
Він заходить у ванну помити руки, змішувач перетворюється на фонтан. Не спішіть до нього на допомогу, спостерігайте.
Проходячи на кухню, він збиває з холодильника склянку - Ба-бах! - і по всій кухні розпливається молочна пляма. Якщо отут він закричить "Мама!" або навіть заплаче - однаково тримайте себе в руках. Спостерігайте.
Спостерігайте - злиться він або не злиться, лається матом про себе або в голос, червоніє або блідне, вибачається за незручність або репетує: "що ж ти його сюди поставила, дурепа!". Але найголовніше - наскільки він уміє контролювати ситуацію.
Якщо він злякався вже в коридорі, розгубив всю свою рішучість і тепер тиснеться у кутку, затравленно озираючись по сторонам - женіть його. Пошліться на те, що Вам треба добре поприбирати "після нього", і женіть нафіг. Користі від нього не буде.
Якщо він, як, блін, Принц Персії, все-таки пробрався через всі перешкоди на кухню, незважаючи на удари струмом з розібраної розетки все-таки заварив чай, і наче нічого не було сидить тепер на мокрому від молока дивані, жартує - придивіться до нього ближче. Це распіздяй, покидьок і мерзотник. ;) Нудно Вам з ним не буде.
Якщо ж він на льоту підхоплює падаючу вішалку, пальцями закручує змішувач, який Ви ледь змогли розкрутити розвідним ключем, знімає з дивана мокру ковдру і кладе її до пральної машинки, а до чайника навіть і не підходить, виймаючи з кишені пляшку мартіні - це мужик. Якщо до того ж у нього ще й стоїть як треба - Вам пощастило.
Ну, а якщо він прямо з коридору, не заходячи на кухню, незрозуміло як ухитрився затягти Вас до спальні - то він орел. Виходить, сидіти Вам тепер коло віконця й мрійливо чекати, поки він ще раз вирішить зайти до Вас. Але, повторюся, відчуття "Який же він гад!" набагато краще відчуття "Яка ж я дура!". Принаймні взимку.
середа, 24 жовтня 2007 р.
понеділок, 22 жовтня 2007 р.
Как жить?!
"Как жить настоящим и радоваться тому, что есть, если при этом знаешь, что причиняешь боль другим?!" - питає одна дівчинка.
Якщо ви приносите біль, колупаючись у живій людині розпеченими щипцями, не переслідуючи при цьому благородних медичних цілей, то це, звісно, погано. Якщо ж ви вважаєте, що приносите біль самим фактом свого існування - то ви переоцінюєте свою роль у всесвіті. Це, знаєте, приємна для вашого самолюбства омана. Особливо враховуючи велику кількість цих самих інших. Ви не повірите, але міліарди людей прекрасно перенесли цю непереносиму драму. Так, не приємно усвідомлювати, що ці інші будуть/вже абсолютно щасливі і без вас. Але це так. Краще припиніть солити їх рани і крутитись слоном у посудній крамниці. І зробіть когось щасливим, для різноманітності.
"это все хорошо,что нужно наслаждаться моментами и жить как бы одним днем, НО и ИМХО задумываться о будущем надо,обязательно,иначе это как -то получается...." - вважає інша дівчинка.
Що характерно, навіщо замислювати про майбутнє - невідомо. Просто треба. Сісти і думати. Напружено і трагічно. Так от, розповідаю, навіщо це треба. Це потрібно для того, щоб, коли це майбутнє настане, сісти і плакати на тему "Боже, яка ж я була дурна і просрала кращі роки!". Ось так, в роздумах і сльозах життя і пройде. Непомітно.
пʼятниця, 19 жовтня 2007 р.
Я його поцілувала
Ви всі, звісно, знаєте як цілуватись, особливо в перший раз з новим хлопчиком. Але є і ті, хто не знає. Так от, ви розкажіть їм.
Ітак, ви вважаєте, що стосункам вже час перейти на нову стадію. А хлопчик не поспішає. Ну, буває — хлопчики інфантильні і обережні, особливо якщо тверезі. Так що доведеться вийти з палаючої колиби, відпустити, нарешті, коня і взяти справу у свої вільні руки.
Поцілунок починається з прелюдії. Не варто несподівано притискати хлопчика до стіни і цілувати його. Ви ж теж, мабуть, не особливо зрадієте, якщо вам несподівано вставлять, коли ви посуд миєте (або місячний звіт пишете, якщо ви — доросла ділова жінка). Так от, надмірна наполегливість і натиск тільки зіпсують залишки чоловічого самолюбства. А чоловіче самолюбство — справа крихка і погано відновлюється.
Прелюдія до поцілунку — це погляд. Серед вас є таланти, які не відбулись, від погляду яких у чоловіків все обривається, ухає, підіймається і розтікається. Ну, або власниці очей, в яких можна і хочеться втопитись. Але таких, скажу чесно, мало. Я буквально пару разів зустрічав. Іншим можна порекомендувати стандартне «дивишся скосу, низько нахиливши голову». Погляд лукавий, томний, але скромний. Дзеркало дуже допомагає відпрацювати ці навички.
Ось, ви дивитесь на нього. В цей момент хлопчик із сумом розуміє, що час цілувати. Що легкий флірт закінчився і починаються взаємини. При слові «Взаємини» хлопчиків охоплює твринних жах, особливо якщо вони вже знають, що саме прекрасна стать вкладає в це поняття. Тому лише особливо мужні на цьому етапі поцілують, інші будуть відтягувати.
Важливо тримати себе в руках. Постарайтесь, щоб стрибаюче у вашій голові «Ну йоб твою ма!» не позначилось на натренованому погляді. Користуючись певною невпевненістю протилежної сторони, почніть зближення. Можете зробити так, щоб він взяв вас за руку або обійняв — так йому буде складніше втекти. Ваша мета — зависнути над ним на невеликій відстані. При цьому вибору у хлопчика вже не залишиться — готову до поцілунку дівчину, яка знаходиться дуже близько, за чоловічими поняттями не можна не поцілувати. Так вже влаштований чоловічий, так би мовити, мозок.
Ну, і, нарешті, кульмінація. Ваші очі заплющені. З одного боку, цим ви даєте зрозуміти, що повністю довіряєте йому, і обманути вашу довіру буде підлістю. З іншого боку, на такій відстані навіть короткозорий партер може випадково зазирнути у ваше дзеркало душі і побачити те, що ви дійсно в цей момент думаєте. Так що заплющіть від гріха.
Губи — трохи привідкриті і розслаблені. Не треба їх збирати в курячу дупку. Хлопчик має відчути ніжність і привабливу м'якість, а не зморшкувату силу ваших мімічних м'язів.
Не поспішайте. Почніть з легкого дотику. Не потрібно одразу намагатись викусити йому гланди. Поступово, ніжно, обережно. Хлопчик має звикнути і переконатись, що нічого страшного не відбувається. Окрім того, ви маєте дозволити його крові перетекти з голови, яка думає про взяті на себе обов'язки, у зовсім інше місце, яке взагалі не думає. Псля цього ви вже притиснуті до стіни, вкриті пристрасними цілунками, а його руки наполегливо розбираються з вашими первинними та вторинними. Чого ви, по суті, і намагались досягти.
От так. Успіхів у особистому житті.
вівторок, 16 жовтня 2007 р.
Секретики
Питання, чому дівчата значно відвертіші і довірливі між собою, ніж хлопчики у своїй чоловічій компанії, зводиться до наступного рішення: дівчата за визначенням з однієї планети. Хлопчики кожен за себе.
понеділок, 15 жовтня 2007 р.
Я знав
— Так? А як ти дізнався?
Як пояснити, що коли любиш — відчуваєш людину; за ледь помітною зміною інтонації, за невловимою мімікою розумієш, що відбувається у неї в душі; що читаєш її очі, як відкриту книгу — як пояснити це людині, яка так і не зрозуміла якихось дуже простих речей про любов, хто завжди ставить наголос на «Я», навіть в «Я тебе люблю»?
— Здогадався.
неділя, 14 жовтня 2007 р.
Ах, обдурити мене не складно
До речі, про "перевіряю сімейний стан" і "не цікавлюсь одруженими".
Чоловік одружений, тільки тоді, коли він явно і публічно заявляє "Геть, бляді, я одружений". У всіх інших випадках він, звісно, абсолютно вільний. І обручка у нього на пальці не тому, що він не встиг її зняти, а в знак величезного суму за достроково загиблою шість років тому дружиною. І заради вас він, звісно, готовий завершити цей трохи задовгий траур, оскільки він ніколи не зустрічав настільки прекрасну жінку, з якою він одразу відчув нестримне душевне рідство та іншу близькість. Хе-хе.
А наявність у нього абсолютно живої дружини і пари чарівних дітей стане для вас сюрпризом. Потім.
До речі, жінок це теж стосується.
Хто шукає - той завжди знайде
Якщо жінка закохалась у чоловіка, у якого за канонами сучасної краси любити аболютно нічого, то вона любить його очі.
субота, 13 жовтня 2007 р.
Складності
За що я люблю жінок - так це за те, що вони не боятся складностей.
У мене є параметри, які мене не прикрашають і якщо закцентувати увагу на них - я можу тільки розвести руками.
Є речі, з якими я погоджусь тільки посперечавшись.
Але часто жінки намагаються довести, що я дурний і "без мазгов". Це, звісно, можливо. Але складно. Не кажучи вже про те, що ті люди, які дійсно можуть це зробити, в силу певних суб'єктивних і об'єктивних причин робити цього, як правило, не будуть.
Just a one step closer to the end
"Все що не робиться - все на краще" в результаті приводить до пошуку відповіді на питання "ну і що в цьому хорошого?".
Вниз сходами
Дівчата взагалі смішні бувають. Ось, пам'ятаю, ходила одна: як побачить мене - обличчя цеглиною, погляд в горизонт, всі діла. Якщо привітатись - тікає. Ну, тіпа, я не її смаку. Мені взагалі на її смак чесно кажучи пофіг, але спостерігати цікаво. Нормальна жінка знайде спосіб сказати "ні", залишаючись хорошою та вихованою. А ця, судячи з усього, в черзі за красою стояла, мозок на здачу дали. Ну, спостерігаю за життям тваринок: з одним хлопчиком посиділа, з іншим кави випила - але явно не складаються у неї якось стосунки.
Багато чи мало хлопчиків пройшло, але дивлюсь - посміхається, погладом проводжає. І я посміхаюсь у відповідь, оскільки крутиться на язику: "Ну що, дорогенька, дотанцювалась? Дійшла черга до лисих товстих старікашек?".
Але не скажу, звісно. Нормальний чоловік знайде спосіб сказати "ні", залишаючись хорошим та вихованим, ага.
середа, 10 жовтня 2007 р.
Важко жити з горохом в трусах
Словом, є у Принцес і інша проблема: очікуваний Принц ніфіга не підходить на роль чоловіка. Оскільки:
Принц - пристрасний, романтичний, емоційний, розумний і палкий.
Чоловік - врівноважений, прагматичний, економний, стабільний, надійний і домашній.
Покохати чоловіка Принцеса не може, а вийти заміж за Принца - боїться. Ось і мучається.
вівторок, 9 жовтня 2007 р.
Правда неба
Для сліпих неба не існує. І пояснювати їм даремно, оскільки небо не пахне, його не можна почути, доторкнутись або покуштувати на смак.
І це зовсім не заважає людям вважати, що саме вони пізнали світ в повному обсязі і точно знають, як правильно і як треба.
Жінкам з авто
Якщо зображення у бокових дзеркалах дрижить і розпливається - спробуйте трохи зменшити гучність магнітоли.
субота, 6 жовтня 2007 р.
пʼятниця, 5 жовтня 2007 р.
У чому правда, сестра?
Ні, ну що це таке? «Правда, істина, факти». Я розумію, що філософію ви прогуляли, тому про суб'єктивність сприйняття не чули. Історія теж пішла городами. А фізику «спостерігач змінює властивості об'єкта за яким спостерігає» не осягли. Але побутовий досвід має якось змусити замислитись, ні?
Ось дивіться. Вигнали тут мене з дому. «Йди геть, більше не хочу тебе бачити» і все таке. Виставили? Так, в найкращому випадку. Факт? Факт.
Але це я вам розказав. Якщо ж послухати протилежну сторону, то виявляється, що ніфіга такого. Так, були певні «перегини в боротьбі з перекосами», але речей моїх з квартири ніхто не викидав і мене зі сходів не спускав. Сам зібрався і пішов. Так ще й дверима гепнув, наніс моральну шкоду протилежній стороні і матеріальну шкоду дверям. Факт? Факт. Так і було.
Ну і де ваша правда?
Як діти маленькі, їй-бо.
Коли чоловік говорить
Коли чоловік говорить щось не так — то він винен. Коли жінка говорить щось не так — то винен, знов-таки, чоловік, оскільки:
— вона не це мала на увазі
— він нічого не розуміє
— а якщо і розуміє, то назло
— це нічого не значить
— їй погано
Ну як їх можна не любити. Тьфу.
Щастя - це коли тебе розуміють
Коли жінки кажуть "Щастя - це коли тебе розуміють", вони, як правило, не договорюють. Так от, запам'ятайте: щастя - це коли тебе розуміють мовчки.
